«Україна. Історія опору». У Варшаві відкрили фотовиставку до другої річниці повномасштабного вторгнення

by Max

У Варшаві відкрили виставку, як об’єднала фотографів з Німеччини, Італії, Польщі та України. Продовж 2022-2023 років вони робили світлини на Київщині, Чернігівщині, Херсонщині, Миколаївщині та Донеччині. У їхні об’єктиви потрапили опір військових на передовій, життя цивільних в укриттях, зруйнована інфраструктура, а також акції протести та життя воєнних біженців за кордоном.

«Востаннє в Україні я була минулого грудня, працювала у Херсонській області, робила портрети людей і збирала їхні історії. Я не фотограф передової, я переважно працюю з мирним населенням. Я зробила такий вибір, бо вірю, що вони найбільше страждають на усіх війнах. Важливо їх підтримати, зібравши їхні історії. Міжнародні репортери і медіа дедалі рідше приїжджають працювати в Україну. Тому я вірю, важливо продовжувати цю ініціативу і намагатися привертати увагу до війни в Україні. Я хочу присвятити цю виставку мирним людям, які відкрилися мені, розповіли свої історії і дозволяли зробити фотографії, а також усім українцям, за те, що продовжують воювати з таким опором», – каже фотографиня з Італії Аріанна Аркара.

Виставка «Україна. Історія опору». Фотографиня з Італії Аріанна Аркара. Варшава, 25 січня 2024 року

Виставку приурочили другій річниці повномасштабного російського вторгнення і 10 річниці від початку війни на Донбасі. За словами польського фотографа Рафала Мілаха ціль експозиції нагадати про війну, що вона триває, що гинуть люди і ця тема не може відходити на задній план, не можна відчувати втому від війни в Україні.

Виставка «Україна. Історія опору». Варшава, 25 січня 2024

Виставка «Україна. Історія опору». Варшава, 25 січня 2024
Виставка «Україна. Історія опору». Варшава, 25 січня 2024 року

Виставка «Україна. Історія опору». Варшава, 25 січня 2024 року
Виставка «Україна. Історія опору». Варшава, 25 січня 2024 року

Виставка «Україна. Історія опору». Варшава, 25 січня 2024 року
Виставка «Україна. Історія опору». Варшава, 25 січня 2024 року

Виставка «Україна. Історія опору». Варшава, 25 січня 2024 року
Виставка «Україна. Історія опору». Варшава, 25 січня 2024 року

Виставка «Україна. Історія опору». Варшава, 25 січня 2024 року
Виставка «Україна. Історія опору». Варшава, 25 січня 2024 року

Виставка «Україна. Історія опору». Варшава, 25 січня 2024 року
Виставка «Україна. Історія опору». Варшава, 25 січня 2024 року

Виставка «Україна. Історія опору». Варшава, 25 січня 2024 року

«Я не фотографую війну, не їжджу на фронт, натомість у перші тижні великої війни працював на польсько-українському кордоні, потім поїхав до Львова, де на початку було ще доволі безпечно. Утім коли я приїхав почалися обстріли околиць Львова. І, власне, тоді була зроблена ця фотографія у дитячій онкологічній лікарні. Там у басейні зробили укриття для пацієнтів. Під час мого фотографування почалася повітряна тривога і пацієнти почали сходитися до укриття. На це було важко дивитися, бо ці діти і так щодня страждали, щодня боролися з важкою хворобою, зі смертю і мусили ще й годинами сидіти у цьому укритті, аби сховатися від нальотів. Це образ залишиться зі мною назавжди. У своїх роботах я більше акцентував увагу на цивільний архітектурі, яку адаптували до військових потреб, щоб служили укриттями для людей. Цей аспект для мене найцікавіший, як цивільні люди долають наслідки воєнних дій», – сказав у коментарі Радіо Свобода Рафал Мілах.

Виставка «Україна. Історія опору». Польський фотограф Рафал Мілах. Варшава, 25 січня 2024 року

Виставка «Україна. Історія опору». Польський фотограф Рафал Мілах. Варшава, 25 січня 2024 року

Крім фото, на стінах виставкової зали транслювали відео протестів, які українці влаштовували за кордоном, а також свідчення воєнних біженців.

«Я народилася і виросла в Криму, в Ялті. Поїхала на навчання у 2012 році, а через два роки вже не мала куди повертатися, Крим окупували. Там залишилися батьки, бабуся, дідусь, мій дім. А повномасштабне вторгнення мене постало у Києві, на третій день війни я поїхала до Львова, а потім до Варшави. Мені були потрібні ліки, які важко було дістати в Україні. Я маю кухарську спеціальність і як тільки приїхала до Варшави волонтерила, готувала їжу для земляків, які прибували на залізничний вокзал. Нині на серці біль, нерозуміння чи вдасться мені повернутися додому. За тиждень я повертаюся до Києва, а чи повернуся я в Крим не знаю. Дуже мрію про вільний Крим і зустріч з рідними», – ділиться біженка Олександра Рудова.

Виставка «Україна. Історія опору». Варшава, 25 січня 2024 року

Виставка «Україна. Історія опору». Варшава, 25 січня 2024 року
Виставка «Україна. Історія опору». Варшава, 25 січня 2024

Виставка «Україна. Історія опору». Варшава, 25 січня 2024
Виставка «Україна. Історія опору». Варшава, 25 січня 2024

Виставка «Україна. Історія опору». Варшава, 25 січня 2024

Виставку «Україна. Історія опору» вдалося організувати за підтримки Інституту фотографії Форт та Посольства США у Польщі.

«Погляньте на обличчя людей на фотографіях, на їхні очі, на їхній сум, вони говорять про людяність у наш час. Не обов’язково щось хороше, але важливо це бачити і визнавати: тут страх і втрати, але також мужність і супротив. Ви побачите рішучість, бажання боротися, жагу до перемоги, а відтак – майбутнє України», – сказав на відкритті виставки посол США у Польщі Марек Бжезінський.

Новини по темі